Київські Сестри Милосердя відвідали клінічну лікарню швидкої допомоги. Господь призиває любити всіх. Духовність і милосердя- рідні сестри, що слідують одна за другою, служать одна одній, вирощуються в допомозі, милості. Потерпілі, хворі терпляче відносяться до тілесної болі, але їхні очі – наповнені сльозами… В скорботі людина не може ні з чим справитися, у неї немає користі, гордині, самолюбства. На лікарняному ліжку можна тільки підняти голову і прошепотіти:” Господи, допоможи мені, Господи , прости мені, відкрий мені волю Твою і навчи бути почутим Тобою…” Сестрички поряд з кожним, допомагають, розповідають, читають Святе Євангеліє, готують до сповіді, соборування, Причастя, бо це самий швидкий шлях до зцілення, до вміння піднятися над скорботами… і вчитися з Богом жити, творити, любити, перемагати. Він є Творець і Мир і Життя Вічне.
